Буктрейлер «В гостях у книжки»

Booktrailer

Буктрейлер – сучасна форма реклами книги

      booktrailer2Впродовж останніх років людство є свідком значних досягнень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, завдяки яким значна частина інформаційних ресурсів стають доступними для різноманітної аудиторії. Стрімкий розвиток мережевих технологій та широкий спектр їх застосування мають безпрецедентний вплив на світову спільноту. Історія ще не була свідком подібного розвитку, в якому інноваційні технології так глибоко проникли б у повсякденне життя суспільства. Використання сучасних технологій майже в усіх сферах діяльності посприяло перенесенню інформаційно-комунікативної активності до інтернет-простору, завдяки чому розширилися кордони і можливості спілкування, масове поширення міжособистісних комунікацій змінило мережевий сервіс і наблизило його до потреб особистості, котра отримала змогу бути як активним учасником, так і співавтором інформаційно- мережевих ресурсів і послуг.

      Еволюція мережевих технологій надала чимало можливостей для інноваційного розвитку бібліотек, котрі у процесі інтеграції до системи соціальних комунікацій суспільства почали переглядати свою місію, соціальні функції, політику формування ресурсів та обслуговування користувачів. Бібліотеки трансформуються в соціально значущі інформаційно-комунікаційні центри, які не лише накопичують і надають у користування ресурсний потенціал, а й стають активними учасниками та суб’єктами інформаційного простору. Пошук нових моделей розвитку  бібліотеки як соціально-комунікаційної структури суспільства, модернізація бібліотечно-інформаційного обслуговування з використанням нових комунікаційних засобів особливо актуальні для бібліотек, що обслуговують найактивніших в Україні інтернет-користувачів – юнацтво та молодь (громадяни віком від 14 до 35 років).

       Сучасний світ переживає чергову революцію в читанні, пов’язану з поширенням електронних видань та збільшенням кількості користувачів Інтернету, і, відповідно зміною культури читання та споживання книги. Останнім часом спостерігається втрата інтересу до читання книг, тож усі небайдужі, насамперед представники видавничого ринку, бібліотеки змушені шукати нові, ефективніші інструменти популяризації книги, просування своєї продукції, нові форми спілкування зі споживачем з метою його заохочення до читання та придбання видавничої продукції.

   Результатом таких пошуків стали інноваційні видавничі промоції (продакт-плейсмент, брендування, буктрейлер, крауд-фандинг), інноваційні канали мережевої комунікації (універсальні та спеціалізовані соціальні мережі, інтернет-проекти, відеохостинги, блоги та мікроблоги, форуми, чати, соціальні сервіси).

      За кордоном буктрейлери з’явилися наприкінці 90-х років, а популярність здобули з розвитком YouTube та його аналогів. Можна стверджувати, що власний канал видавництва на YouTube став уже не маркетинговим ходом, а правилом хорошого тону. Більшість видавничих гігантів має досить розвинені канали, на яких регулярно з’являються інтерв’ю з авторами, відео з презентацій і, звісно ж, буктрейлери.

     Вперше буктрейлер був показаний в 2003 році до десятого романа вампірської саги Крістін Фіхан «Темна симфонія». Тоді це більше нагадувало музичний кліп, ніж ефективну атаку на свідомість споживача. Зараз в США над створенням буктрейлерів працюють провідні кіностудії.

 В Інтернеті можна переглянути буктрейлери на сайті World Book Day: http://www.Worldbookday.com/booktrailers-online   

    В Росію та Україну цей спосіб просування книги прийшов у 2010 році, і хочеться вірити що це стане актуальним способом просування книг.

    Фахівці видавництва “Азбука Аттікус” стали одними з перших, хто використав буктрейлер із цією метою (ролик до книги О. Мавріна “Псоглавці”). Створення цього ролика коштувало видавництву немалі гроші,  але він зібрав в Інтернеті лише близько 10 тис. переглядів. Проте головним ефектом від ролика стали не прямі доходи й збільшення упізнаваності бренда, а публікації в пресі. З’явились посилання на сайті Афиша.ру”. Сьогодні активно підтримує напрям створення буктрейлерів видавництво “Ексмо”. На його сайті є спеціальний розділ, де розміщено ролики до книг-новинок: http://eksmo.ru/media/book

   Перший буктрейлер у нашій країні був до детективу Наталії та Олександра Шевченків, https://www.youtube.com/watch?v=g7r4H2YdiLE  який демонстрували на Форумі видавців у 2010 р. Просувати буктрейлери спочатку стали книжкові видавництва, побачивши в цьому ресурсі новий інструмент для книжкового бізнесу (в Україні це видавництво «Грані Т»). Це видавництво у 2011 р. запустило перший ролик на серію “Життя видатних дітей”. Зараз активно створює буктрейлери видавництво “Meridian Czernowitz”. Вони розпочали роботу в цьому напрямі в 2010 р., а в 2011 р. підготували ролики на книги Юрія Андруховича, Оксани Забужко, Андрія Любки, Ігоря Померанцева. Така робота зі створення своєрідного супроводу книжки послуговує не тільки для розширення аудиторії, а й для підвищення рівня якості читання для українців в цілому. В Україні зараз у створенні буктрейлерів ініціативу підхопили бібліотеки.

   Оскільки буктрейлер – явище у сфері соціальних комунікацій нове, воно ще не має єдиного загальновизнаного визначення, зафіксованого в довідковій, навчальній та науковій літературі. Певні спроби розтлумачити це поняття наявні в окремих публікаціях на спеціалізованих сайтах та в засобах масової інформації, а також у положеннях відповідних конкурсів.

     Буктрейлер (від англ. book — книга, англ. trailer — тягач, причіп) — короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Тривалість відеоролика, як правило, 2–3 хвилини. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в довільній художній, образній, інтригуючій формі, віалізуючи її зміст.

   Метою створення буктрейлера є популяризація, спонукання до прочитання книги, або її просування на ринок.

     Тож видавництва, у тому числі українські, зрозуміли потенціал використання буктрейлерів під час рекламних кампаній окремих видань. На допомогу видавцям часто приходять читачі. Ролики на книгу від читачів прийнято називати фантрейлерами чи фанбуктрейлерами.

     Буктрейлер,  як нове явище у сфері соціальних комунікацій має свої завдання і класифікацію.

Основні завдання буктрейлера:

  • привернути увагу до книги;
  • створити аудиторію читачів;
  • сформувати персональний бренд письменника.

Буктрейлери знімають до книжкової серії, автора, одного окремого літературного твору. Для його створення використовують різні матеріали: фото, розворот книги, мальовані ілюстрації, відеонарізку з фільмів, аматорську зйомку, відповідний музичний супровід, текстові слайди.

Буктрейлери можна класифікувати за критеріями:

за авторством:

  • на власну книгу;
  • на твір іншого письменника;

за тематикою:

  • класика;
  • сучасна література;

за змістом:

  • розповідні — презентують основу сюжету твору;

            Їх завдання – подібно до анотації, через музику та ілюстрації, ознайомити читача з основами сюжету, зберігаючи елементи недомовленості й таємничості. Щоб після перегляду ролика потенційний читач захотів дізнатися, з чого історія починається й чим завершується. Зазвичай саме за “сюжетним” і розповідним принципом побудовано більшість кінотрейлерів;

  • атмосферні — передають основний настрій книги та очікувані читацькі емоції;

            Наприклад, якщо книга написана в жанрі фентезі, то можна зробити акцент на атмосфері магії, підбираючи яскраві ілюстрації з чарівниками та відьмами, таємничими пейзажами й незвичайними істотами.

            Якщо книга розповідає про романтичні стосунки – ілюстративний або відеоряд з щемливою музикою, які покликані передати читачам настрій та емоції героїв;

  • концептуальні — транслюють ключові ідеї й загальну змістову спрямованість тексту;

            Вони засновані на рекламі незвичайної ідеї твору, на світогляді автора й цікавих думках, які він хоче донести до читача, на змістовому навантаженні книги. Такі буктрейлери більше підходять для класичної, елітарної або філософської літератури. Таким є, наприклад, буктрейлер “Суперкниг”, який здобув перемогу в конкурсі “Книгопроектор” у 2013 р.

  • за способом візуального втілення тексту:
  • ігрові (міні-фільм за книгою);
  • неігрові (набір слайдів із цитатами, ілюстраціями, книжковими розворотами, тематичними малюнками, фотографіями тощо);
  • анімаційні (мультфільм за книгою).

Буктрейлер  оцінюють за такими критеріями:

  • інформативність,
  • сила промовпливу,
  • оригінальність змісту й виконання.

            Щоб спробувати створити своє мистецтво – буктрейлер,      потрібно лише слідувати декільком порадам:

  1. Вибір книги для реклами. Мотивацій у виборі книг для створення буктрейлера може бути безліч. Це реклама нових книг, просування книг-ювілярів, створення буктрейлерів, приурочених до дат і подій, є навіть буктрейлера книжкових виставок.
  2. Створення сценарію до буктрейлера (продумати сюжет і написати текст). Сюжет — це основа Вашого відеоролика, те, з чого він буде складатися. Важливо внести інтригу і вибудувати сюжет таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж буде далі. А дізнатися це можна, лише прочитавши книгу. Відеоролик не повинен бути довгим, не більше 3 хвилин, так як це оптимальний час, щоб утримати увагу глядача — потенційного читача.
  3. Наступний етап роботи — необхідно підібрати картинки, відсканувати ілюстрації з книги, зняти своє відео або ж знайти відео з тематики в Інтернеті.
  4. Записати озвучений текст, якщо це передбачено за сценарієм. Для запису і редагування звуку можна використовувати програму Sound Forge.
  5. Для роботи з відео потрібно вибрати програму. Для початківців можна використовувати програму Windows Movie Maker. Ця програма є на всіх ПК, так як входить в пакет Microsoft Windows. Програма Movie Maker здатна брати і обробляти відеофайли з цифрової відеокамери, створювати із зображень слайд-шоу, додавати до відео заготовки, титри, звук, вирізати необхідні фрагменти і склеювати їх, створюючи при цьому ефектні переходи від фрагмента до фрагмента. Широко використовується для створення кліпів, відеопрезентацій та обробки аматорського відео.
  6. Заключний етап — відеомонтаж. Вирізати / склеїти кілька фрагментів відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, накласти ефекти, переходи.

            В результаті буктрейлер можна рекламувати в Інтернеті, блогах, на форумах, у популярних соціальних мережах.

            Чи можливо зацікавити читанням через буктрейлери — велике питання. Але вхопитися за цю ниточку все ж варто. Адже це наша спільна справа — пробуджувати інтерес і любов до Книги. Не хочеться, щоб через якийсь час ми перетворилися на націю, яка вміє читати тільки податкову декларацію.

Словничок

Бренд (англ. brand) — комплекс понять, які узагальнюють уявлення людей про відповідний товар, послугу, компанію або особистість. Широко використовується в маркетингу та рекламі, але тим не менше є фінансовим поняттям.

Відеохостинг сайт, що дозволяє завантажувати і переглядати відео у браузері, наприклад через спеціальний програвач. При цьому більшість подібних сервісів не надають відео, слідуючи таким чином принципом User-generated content. Відеохостинг став набирати популярність разом з розповсюдженням широкосмугового доступу в Інтернет і розвитком (здешевленням) жорстких дисків. Сервіс YouTube, що належить сьогодні компанії Google, зробив революцію — новим захопленням активних користувачів (хом’ячки) Інтернету став перегляд відеосюжетів онлайн.

Бібліотечне ревю – (франц. revue- огляд) – вид театрально-естрадної вистави, яка складається з окремих сцен і номерів, що об`єднані спільною темою.

Бук-слем – це змагання на кращу рекламну кампанію по просуванню книги і читання з елементами театралізації, яке набуває популярності серед читачів.

Електронна вікторина – вікторина із застосуванням комп’ютерних технологій, зокрема слайдів презентацій, відеофргментів.

Відеоенциклопедія  – захід побудований за типом енциклопедії на основі відеоматеріалу.

Велнес (від англ. be well – гарне самопочуття) – концепція здорового способу життя, заснована на поєднанні фізичного та ментального здоров’я, правильного харчування, розумних фізичних навантажень та відмови від шкідливих звичок.

Велнес-тренінг – захід, спрямований на просування здорового способу життя. Запропонуйте молодим людям, які займаються вуличними видами спорту (воркаут, паркур тощо), показати своїм одноліткам, що займатися спортом просто – потрібне лише бажання.

Геокешинг – («geocaching», від грец. «Geo» — Земля, англ. «Cache» — тайник) — це захоплююча гра, в якій присутні: подорож, знаходження місця розташування заданих об’єктів, пошук інформації про об’єкти та відповідей на запитання.

Демотека – це місце (творчий куточок), де читачі можуть залишити свої власні роботи – «демки» в галузі музики, літератури, фотографії, фільмів, графіки тощо, для того, щоб про них дізнався широкий загал.

Коворкінг (англ. co-working, спільно працюють) — це модель роботи, в якій учасники, залишаючись незалежними і вільними, використовують загальний простір для своєї діяльності.

 Коучинг – (від англ.. coaching – навчання, тренерство) – це метод сучасного консультування, що сприяє ефективному досягненню клієнтом поставленої мети, що виявляється в конкретних результатах. В бібліотеці можна використовувати як форму професійного навчання або під час масового заходу, задля  вирішення якоїсь проблеми разом з учасниками.

Краудфандинг — (англ. Crowdfunding, crowd — «громада, гурт, юрба», funding — «фінансування»), тобто «Громадське фінансування», «Фінансування громадою» — це співпраця людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси разом, як правило через Інтернет, щоб підтримати зусилля інших людей або організацій.

    За допомогою краудфандингу можна фінансувати різноманітні соціальні, культурні, творчі або навіть і політичні проекти, винаходи, стартап-компаній та малого бізнесу, створення вільного програмного забезпечення тощо. Здебільшого, за такою схемою фінансуються інноваційні і соціальні проекти. Все що потрібно – це відзняти цікаве відео, яке приверне увагу до вашої ідеї і надихне людину допомогти вам у її реалізації.

Респект-зустріч – зустріч з авторитетною людиною.

Прес-кліпінг, або моніторинг преси, подає тематичну підбірку матеріалів, вибраних з періодичних видань у реальному часі, із багатьох джерел, за певною ознакою. Виставка-перегляд або підбірка нових надходжень влаштовуються, як правило, у читальному залі бібліотеки.

Продакт-плейсмент – (англ. product placement, «розміщення продукції» або «прихована реклама») — рекламний прийом, який полягає в тому, що реквізит у фільмах, телепередачах, комп’ютерних іграх, музичних кліпах або книгах має реальний комерційний аналог. Зазвичай демонструється сам рекламований продукт, його логотип, або згадується про його хорошу якість.

Старта́п (англ. startup), стартап-компанія — нещодавно створена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але серйозно планує стати офіційною), що будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій, не вийшла на ринок або ледве почала на нього виходити і що володіє обмеженим набором ресурсів. Часто стартап-компанії називають «гаражними».

Сторітелінг – (від. англ. storytelling — розповідання історій) — це спосіб передачі інформації через розповідання історій. Використовується при підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів.

Флешбек – (англ. flash — спалах, осяяння; back — назад), зворотний кадр — в мистецтві означає відхилення від оповідання в минуле: сюжетна лінія переривається, і глядач спостерігає дії, які відбувалися раніше.

Флешбук – презентація або знайомство з цікавими книгами за допомоги цитат, ілюстрацій, особистих переживань та іншої інформації про книгу.