«Герої Майдану стояли заради майбутнього»

НЕБЕСНА СОТНЯ

Гіркі рядки  спогадів подій пером  журналіста

МайданУ ці дні кожен із нас схилить голову, щоб згадати подвиг людей 18-20 лютого 2014 року. Згадуємо із сумом і болем страшні кадри тих днів і сльози. Герої Небесної сотні  пішли від нас, давши нам шанс змінити життя країни і людей у ній на краще, заплативши за цей шанс своїм життям.

Чи є термін у пам’яті людської? Вміння й готовність переживати біль, укотре подумки прокручуючи події минулого. І не тому, що вже відболіло чи «попустило», але через нові причини вдягати чорну хустину, молитися за упокій душі, співати «Плине кача…», проводжаючи в останню дорогу вже інших наших хлопців, які склали голови за Україну значно пізніше, ніж герої Небесної Сотні. Але Майдан не відпускає тих, хто на власні очі бачив події Революції Гідності.

Події зими, що змінили всіх нас, у яких назавжди залишилися герої, котрі всім серцем прагнули змін і віддали життя заради них. Як усі ми, вони до останнього вірили, що українцям пощастило отримати незалежність без жертв. Виявилося — ні. І попливло Майданом скорботне «Плине кача» під тисячоголосе: «Герої не вмирають!».

Їхні портрети на вулиці Небесної Сотні так само уквітчані, як і рік-два тому, вони назавжди залишилися для нас 20-, ЗО- чи 45-річними, а ми змінюємося — зсередини й зовні.            Треба зберегти й передати нащадкам живу пам’ять про реальних людей, які жили серед нас, підхопити розпочату ними справу, кожен на своєму місці змінюючи Україну на краще, популяризуючи своє, прищеплюючи смак до українського — мови, культури, мистецтва, духовності.

Під час Революції гідності українці відкрили себе світу як жертовну та безкомпромісну в боротьбі за свободу націю. Після нього здивували героїзмом на фронті, фантастичним волонтерським рухом і готовністю мільйонів допомагати війську та одне одному.

Розповісти про них усьому світові, — як і про тих, хто захищає Україну від північних заброд. Щоб навіть далекі від подій тієї зими люди, яких іще чимало в Україні, таки збагнули, чому й навіщо ми ночами стояли на морозі, з’їжджалися звідусіль на Віче, везли на Хрещатик дрова й продукти. Це наша спільна українська історія — і водночас історія кожного з нас, хоч би де мешкали, якого віку були, чим займалися.

Велика розкіш — почуватися часткою свого народу, яким пишаєшся, у який віриш, без якого не мислиш свого життя, за майбутнє якого вболіваєш і почуваєшся відповідальним. Герої Небесної Сотні жили саме так. Крокуймо ж за ними українським шляхом.

Так я хочу, щоб якомога більше людей читали про Небесну Сотню книги, дивились фільми. Українці мали б пам’ятати героїв Майдану насамперед тому, щоб більше ця історія не повторилася. Щоб ніхто і ніколи не міг стріляти у беззбройних людей. Щоб кожен знав — він не цар і не Бог у своїй державі, яку б високу посаду не обіймав. Бо у цій країні править закон. Тут живуть вільні, чесні, гідні люди. Тому і владу вони для себе обирають таку, на яку заслуговують: не бандитів і крадіїв, а справжніх людей. Ось це і була б найкраща пам’ять, а не мітинги і хвилини мовчання.

Пам‘ятай про Героїв, які загинули за твою свободу!

Бачинсьька К. Під щитом Небесної сотні / Катерина Бачинська, Дар‘я Бавзарук // Україна молода. – 2016. – 19-20 лют.(№22). – С.2.

Бодня Т. Розстріл на Інститутській спланували заздалегідь: [винні повинні відповісти за загибель Небесної Сотні] / Тетяна Бодня // Уряд. кур’єр. – 2016. – 19 лют.(№33). – С.1,2.

Жигайло А. У день пам‘яті загиблих майданівців  / Андрій Жигайло // Газ. по українськи. – 2016. – 23 лют. (№16). – С.12.

Капнік О. Янголи Інститутської. Друзі, які під кулями снайперів рятували поранених, — про ідеали, відвагу та смерть / Олена Кирпа // Україна молода. – 2016. – 19-20 лют.(№22). – С.13.

Капнік О. Янголи Інститутської. Пелюстками троянд усипатимуть активісти місця, де пролилася кров борців з режимом Януковича два роки тому /Олена Капнік   // Україна молода. – 2016. – 19-20 лют.(№22). – С.1,2,13.

Кирпа І. Убивці не покарані. За два роки після масових розстрілів на Майдані до суду дійшли лише вісім кримінальних справ / Ірина Кирпа // Україна молода. – 2016. – 19-20 лют.(№22). – С.3.

Перун В. Пам‘ять зі шрамом. До річниці подій на Майдані / В. Перун // Вільне життя. – 2016. – 19 лют.(№13). – С.1.

Чубата Д. І плакала свіча: [до дня Героїв Небесної сотні] / Дарія Чубата // Вільне життя. — 2016. — 19 лют. (№13). – С. 5.

«Що наші діти відчувають, коли дивляться на нас з неба?»: [родичі Небесної сотні поділились своїми думками про те, якою була б найкраща пам‘ять про загиблих героїв] / Ірина Львова // Експрес. – 2016. – 18-25 лют.(№13). – С.2.

Юрченко М. Герої Майдану стояли заради майбутнього. Наша країна заплатила дуже високу ціну за свій європейський вибір  / Михайло Юрченко // Уряд. кур’єр. – 2016. – 20 лют.(№33). – С.1,2.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.