«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!»

«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!»

літературно-мистецький вечір, присвячений 145-річчю від дня народження Лесі Українки

DSCN0960          Леся Українка… Це ніжне і дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. 25 лютого ми відзначали 145-річчя з дня народження Лесі Українки. Леся була великою геніальною поетесою, мужньою жінкою з силою духу, таланту, та любові до України. З цієї нагоди відбувся літературно — мистецький вечір «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!» підготовлений Надвірнянською ЦРБ спільно з Союзом Українок міста Надвірна, села Гвізд, будинком творчості та музичною школою. Ведуча свята Ольга Бакота розповіла про трагічні й романтичні сторінки біографії великої письменниці.
Присутні переглянули мультимедійну презентацію по книзі Нелі Топської «Любов — наснага, любов – журба», яку підготувала Тетяна Гавриленко, де віртуально познайомились з шляхами мандрівкок Лесі Українки та побували у маленькому провінційному містечку Звягель (нині Новоград-Волинський). Там розпочалася життєва дорога великої поетеси. Село Колодяжне зачарувало неповторною волинською природою та легендами. Здійснили подорож до Гадяча і Зеленого Гаю на Полтавщині, звідки родом була її мати, до Одеси і Криму, де Леся неодноразово приїздила лікуватися.
В 11 років розпочала Леся 35 річну війну з хворобою. Вона не корилася злій долі, навпаки, слабка тілом, стала сильною духом. Ввесь свій біль, свою тривогу вона переливала у вірші та свої музичні імпровізації. Леся мала великий хист до музики, але у зв‘язку з хворобою змушена розлучитися із мрією стати музикантом. На фоні музики біля фортепіано, Галина Чуревич, продекламувала вірш Лесі до музичного інструмента «Мій давній друже».DSCN0972

Леся була жінкою з ніжною і щирою душею, відкритою до всього світлого і доброго. І як уже любила вона когось то до останнього подиху. Про це свідчать її стосунки з Сергієм Мержинським. Що це було ? Дружба? Кохання! Мука? Мабуть, все разом! Пам‘ять про свою любов до Мержинського Леся пронесла через усе своє життя, і туга за коханням яке так і не стало долею, ятритиме душу до останнього її подиху. Проникливо і хвилююче прозвучала поезія Лесі Українки, прочитана Раїсою Грушецькою «Тебе нема, але я все з тобою».
DSCN0961 Уляна Семенишин, викладач будинку творчості виконала пісню на слова Лесі Українки «Сontra spem spero!», а також прозвучали музичні твори Л. Українки у виконанні Наталії Наняк та Марічки Петруняк. На завершення свята присутнім подарували пісні «Україночка», «І до тебе Україно» у виконанні союзянок Надвірнянщини.

DSCN0969DSCN0967DSCN0970

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.