Криниця — води скарбниця

 

 

Джерельце, криничка,

Чистая водичка,

Ми тебе нап’ємось,

Сили наберемось.

r9З давніх-давен українці шанобливо ставилися до річок, озер, криниць, джерел. Берегли їх, бо добре знали, що вода – то життя на Землі. Народна мудрість говорить, що вода в криниці являється оберегом рідної землі, що без води неможливе життя і саме існування на планеті..               

 В народі кажуть «Яка криниця-такий і господар, який поріг — така й господиня» У цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити свої обістя мистецькими витворами.

            Сьогодні мова про криницю: де і як шукали, як добувати, як оздоблювати, та  чим обсаджувати, як оспівували в піснях і прислів’ях.

            r4Перед тим, як викопати криницю, відбувалося ритуальне дійство. Коли місяць набирав сили, обрана гуртом жінка кидала в копанку волошку, а дідусь накривав її капелюхом, аби нечистий воду не каламутив. Чотири кращих господарі починали копати з чотирьох кутів, відкидаючи глину на «штири дороги», щоб пересікти хід до неї усяким руйнівним силам.

            vse-o-pit_evih-kolodtcah-149988bДнями  в Надвірнянській ЦРБ відбулась година народознавства етностудії «Джерело»  під назвою «Криниця – води скарбниця». Ведучі свята Тетяна Гавриленко та Наталя Берчак спробували торкнутися присутніх серцем до джерела, що дає життя усьому живому на Землі. Повели мову про духовне і побутове значення криниці, з’ясували, у яких місцях копалися криниці нашими предками, дізналися як вони освячувались і оберігалися, і з якою пошаною їх оспівано у піснях, опоетизовано у прислів’ях, возвеличено у легендах.

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.