«Голодомор – незагоєна рана України»

003-1У суботу, 24 листопада. Україна, а з нею й весь світ вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років, внаслідок якого померли мільйони українців.

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1921-1923, 1932 – 1933,  1946-1947 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Найбільшим жахіттям Голодомору є те, що була цілеспрямована акція знищення українців з особистої команди Йосипа Сталіна. Минуло понад 85 років, однак усіх пазлів страшної картини досі не складено.  Хоча багато хто не визнає Голодомор геноцидом українського народу, очевидно – голод був штучним.

Чому  без стихій, без  засухи все те  могло  трапитися  на  нашій хліборобній Україні, яка ще недавно була житницею Європи? Дійсно, урожай у ті роки був нижчим за попередні. Однак без «допомоги» згори голод не став би голодомором. Сталінський  тоталітарний режим, здійснюючи  злочинні  експерименти «побудови соціалістичної  імперії», свідомо  пішов  на  масове винищення українського  народу. Історія  не знала лиха страшнішого  від того, яке  сталося  у 1932-1933 рр. Забирали  все, навіть гнилі овочі, перекопували городи, видирали хліб у малюків. Тих, хто намагався втекти зі смертельної пастки ловили і розстрілювали. Потім і кулі перестали витрачати: просто скидали безсилих і виснажених від голоду людей з вантажних вагонів у яри – помирати.

У самих селах було ще страшніше.  Там стояла ме6ртва тиша , бо всіх тварин поїли. Люди від голоду і смертей  втрачаючи розум. Матері ховали своїх дітей – вони могли стати чиїмось обідом. Спочатку людей хоронили, але потім  на це не було ні сил , ні місця, а пізніше  і просто нікому – тож померлі так і лежали на вулицях. І це в той час, коли ешелони із золотим зерном  відправлялися геть з України, а західна преса на весь світ  сурмила про голодні жахи в українських селах.004

Вшанувати пам’ять жертв  Голодомору, донести правду сучасникам про цю страшну трагедію в читальній залі Надвірнянської центральної районної бібліотеки до цієї скорботної дати в історії нашого народу розгорнуто книжкову виставку «1933 рік – незагоєна рана України» і о 16 годині долучилися до Всеукраїнської акції «Запалимо свічку пам’яті».

Відвідувачі, користувачі бібліотеки дуже цікавляться книгами з цієї виставки. Все таки люди хочуть знати історію нашого народу і країни.

Пам’ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.