«Фрідріх Ніцше – філософ інтелектуальної власності»

  «Час людського життя мить;
його сутність – вічна течія; відчуття непевне;

будова всього тіла тлінна;
душа – нестійка, доля —  загадкова;

слова недостовірні;
життя – боротьба і мандри по чужині;

посмертна слава – забуття.
Але що може вивести на шлях? Ніщо,

крім філософії».
                                                                                                        Марк Аврелій

В читальній залі Надвірнянської центральної районної бібліотеки до 175-річчя від дня народження Фрідріха Ніцше (1844-1900), німецького філософа, поета облаштовано тематичну виставку «Фрідріх Ніцше – філософ інтелектуальної власності»

Фрідріх Ніцше, один з найвизначніших філософів другої половини ХІХ століття, пройшов непростий, короткий, але дуже плідний життєвий шлях.

15 жовтня 1844 року в Східній Німеччині, в невеликому містечку Реккене з’явився на світ майбутній великий мислитель. Є версії, що він походить з польського дворянського роду, прізвища Ницкие, це підтверджував і сам Фрідріх. Але є дослідники, які стверджують, що сім’я філософа мала німецьке коріння та імена. Вони припускають, що «польську версію» Ніцше просто вигадав, щоб додати собі ореол винятковості і незвичності. Точно відомо, що два покоління його предків були пов’язані зі священнослужінням. Батько помер від важкого психічного захворювання, коли Ніцше було 5 років, і вихованням хлопчика займалася мати. До матері він відчував ніжну прихильність і глибоку прив’язаність.

У 14 років Фрідріх Ніцше був відправлений у знамениту гімназію Пфорта, де викладали класичні мови, античну історію і літературу, а також загальноосвітні предмети. У мовах був старанний. Саме в школі у Фрідріха виникає сильний інтерес до музики, філософії, античної літератури. Він пробує себе на письменницькій ниві, багато читає німецьких літераторів.

Після школи, у 1862 році Ніцше відправляється вчитися в Боннський університет на факультет теології і філософії. Зі школи він відчував сильну тягу до релігійної діяльності і мріяв як батько стати пастором. Але в студентські роки його погляди сильно змінилися, і Фрідріх став войовничим атеїстом. Потім він переводиться в Лейпциг, де його чекали великі успіхи. Ще під час навчання його запросили на роботу професором грецької словесності. Ніцше з легкістю здав іспит на звання доктора філософії і пішов викладати в Базель.

В юності Фрідріх Ніцше, філософія якого тільки почала формуватися, пережив деякі «потрясіння». В 1868 році він знайомиться з Р. Вагнером. Музикою композитора Фрідріх був зачарований і раніше, а знайомство справило на нього сильне враження. На три роки між Ніцше і Вагнером встановилися дружні стосунки, але пізніше почали охолоджуватися і повністю припинилися після того, як філософ опублікував книгу «Людське, занадто людське». Композитор знайшов у ній явні ознаки душевної хвороби автора.

Друге «потрясіння» було пов’язано з книгою А. Шопенгауера «Світ як воля і уявлення». Вона перевернула погляди Ніцше на світ. Мислитель високо цінував Шопенгауера за здатність сказати правду своїм сучасникам, за готовність йти наперекір загальноприйнятим уявленням. Саме його роботи підштовхнули Ніцше до написання філософських робіт і на зміну роду діяльності – тепер він вирішив стати філософом.

З виходом на пенсію, незважаючи на тяжку хворобу, філософ вступає в найпродуктивнішу еру свого життя. Фрідріх Ніцше, кращі книги якого стали класикою світової філософії, за 10 років пише 11 своїх головних творів. За 4 роки він написав і видав найвідоміший свій твір «Так говорив Заратустра». Книга не тільки містила яскраві, незвичайні ідеї, але і формально була типовою для філософських праць. В ній сплелися роздуми, міологія, поезія. За два роки після видання перших частин Ніцше стає популярним мислителем Європи. Робота над останньою книгою «Воля до влади» тривала кілька років, у неї увійшли роздуми і більш раннього періоду. Видана робота була вже після смерті філософа (25 серпня 1900 р.) завдяки старанням його сестри.

Філософ Ніцше відомий у всьому світі завдяки своїм нігілістським і радикальним поглядам. Він критикував сучасне європейське товариство, особливо її християнські основи. Мислитель вважав, що з часів Стародавньої Греції, яку він розглядає як певний ідеал цивілізації, відбувається розпад і деградація культури Старого Світу. Він формулює власну концепцію, названу пізніше «Філософією життя». Згідно концепції — людське життя неповторне і унікальне. Кожен індивід цінний своїм досвідом. І головною властивістю життя він не вважає розум або почуття, а волю. Людство перебуває в постійній боротьбі і гідні життя тільки найсильніші. Звідси виростає ідея про Надлюдину – одна з центральних у вченні Ніцше.

Запрошуємо студентів, які вивчають філософію, всіх бажаючих до перегляду виставки, де представлені цікаві документи, монографії з цієї тематики.

Цікавими і корисними для всіх користувачів будуть наступні джерела:

Ніцше Фр. Життя. Твори та розвиток. Попередники. Погляди. Зіставлення / Фридрих Ницше // Татаркевич В. Історія філософії: Т.3: Філософія ХІХ століття і новітня / Владислав Татаркевич ; пер. з пол. О. Гірний. – Л. : Свічадо, 1999. – 568 с.  С. 196-221;

Ніцше Ф. Людське, надто людське: Книга для вільних умів / Фрідріх Ніцше; наук. ред. укр.  вид-ня Олег Фешовець ; пер. з нім. Катерини Котюк. – Львів: Видавництво «Астролябія», 2012. – 408 с.;

Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади / Фридрих Ницше. – К. : Основи, Дніпро, 1993. – 415 с.; 

Ніцше Фр. По той бік добра і зла : (Прелюдія до філософії майбутнього) / Фридрих Ницше. – Генеалогія моралі. – Львів : Літопис, 2002. – 320 с.;

Ницше неизвестный и неожиданный / Фридрих Ницше. – Симферополь : Реноме, 1998. – 528 с. – (Интелектуальная б-ка);

Ницше Фр. Веселая наука / Ф. Ницше. – М. : ЗАО Изд-во ЄКСМО-Пресс, 1999. – 576 с. – (Серия «Антология мудромти»);

Ницше Фр.  Злая мудрость: Афоризмы и изречения / Фридрих Ницше. – М.: Триада-Файн, 1993. – 239 с.; 

Ницше Фр. Так говорил Заратустра / Фридрих Ницше: Кн. 1. – М. : Совет. изд-во

Ницше Фр. По ту сторону добра и зла / Фридрих Ницше : Кн. 2. – М. : Сов. изд-во «Сирин», 1990. – 415 с.;

Ницше Фридрих Так говорил Заратустра : Книга для всех и ни для кого / Фридрих Ницше. – М. : Интербук, 1990. – 301 с. – (Сер. «Страницы мировой философии»);

Ницше Фридрих Вильгельм // Таранов П.С. Золотая философия / худож. Ю.Д.Федичкин. – М. : ООО «Фирма «Издательство АСТ», 1999. – 544 с. : ил.- (Звезды мировой философии). – С.433-465.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.