“Сказати хочу стільки та мовчу… Я в пам’яті запалюю свічу”

Це Голокост – всього одне лиш слово,
Та його сенс – пекучий болі жар,
Вбивали всіх!.. старого і малого,
мало хто життя порятував.

27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту та 75–та річниця звільнення концтабору Аушвіц–Біркенау.

Після вторгнення до Радянського Союзу в червні 1941 року ескадрони смерті СС (айнзатцгрупи), а згодом мілітаризовані батальйони офіцерів Поліції порядку, рухалися за німецькими військами для здійснення масових убивств євреїв, ромів, радянських посадовців і членів комуністичної партії СРСР. Німецькі підрозділи СС і поліції, за підтримки підрозділів Вермахту і Ваффен СС, вбили більше мільйона єврейських чоловіків, жінок і дітей, а також сотні тисяч представників інших груп населення.

З 1941 по 1944 рік нацистська німецька влада депортувала мільйони євреїв з Німеччини, окупованих територій і багатьох країн-союзників Осі до ґетто й центрів знищення, знаних як табори смерті, де людей вбивали у спеціально влаштованих газових камерах.

Це страшне і нелюдське явище, що отримало назву – Голокост, яке призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини – не повинно повторитися!

Щороку Україна разом з усією світовою спільнотою вшановує пам’ять жертв Голокосту – мільйонів жінок, чоловіків і дітей, котрі загинули від рук нацистів у роки Другої світової війни.  В Надвірнянській центральній районній бібліотеці організована тематична добірка книг «Пам’яті жертв Голокосту»,  присвячена пам’яті безневинно знищених нацистською машиною  людей різних національностей.

Пам’ять про невинно убієнних за національними, етнічними, релігійними, культурними ознаками має бути попередженням для людства про небезпеку, що таять в собі тоталітарні ідеології, зверхність, ненависть, ксенофобія та расизм. Подібним злочинам немає виправдання і терміну дії.

Молодь – повинна знати, пам’ятати ці страшні сторінки історії людства, нашої історії. Допоки жива людська пам’ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом та жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому неповинних людей, яких було знищено варварськими методами, і віддавати їм належну шану.

         Пам’ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі.

Книги про найжахливіші сторінки історії ХХ ст. Читати – нелегко, знати – важливо! 

«Пам’яті жертв Голокосту»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.